Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О [П] Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ПОПКА
(-и) ж.; тюр., крим.
1. Наглядач, охоронник; конвоїр. БСРЖ, 461; ЯБМ, 2, 210.
2. Вартовий на вишці. <...> нестримний потяг до волі, який кидав зека на колючий дріт "запретки" під кулю "попки" на вишці (Книжник, 2001, № 2). БСРЖ, 461; СЖЗ, 83; ЯБМ, 2, 210.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОПКА


матиме такий вигляд: Що таке ПОПКА