ПОЇХАТИ
1
(-іду, -їдеш) док.; мол., крим. Збожеволіти, почати поводити себе як божевільний. - Дівчата, а вам не здається, що ми всі "поїхали"? (М. Гримич, Чи чуєш, Марго?); [Жора:] Совсєм поїхав пацан (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 452; ПСУМС, 55.
♦ Криша поїхала. Див. «криша».
Поїхати мізками (дахом). Те саме. "Здається, він дещо поїхав мізками, - констатував для себе Немирич. - У психіатрів такі речі трапляються" (Ю. Андрухович, Рекреації); А потім, щоб не поїхати дахом, я буду тихо, дуже тихо і дуже довго напиватися з великої красивої пляшки (М. Мишкало, Майже європеєць).
2
син.
кудись: звалити, здиміти, здриснути, злиняти, сканати, умиватися.