Словар українського сленгу
ПОБУТОВУХА
(-и) ж.; міл., жрм. Випадок, правопорушення у побуті. Однак, ця "побутовуха" вразила навіть бувалих у бувальців правоохоронців (УМ, 26.02.02). БСРЖ, 85; ТСРОЖ, 21.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ПОБУТОВУХА


матиме такий вигляд: Що таке ПОБУТОВУХА