ПАХАН
(-а) ч.
1. крим. Почесний злодій похилого віку. В момент гарячих побрехеньок про колишнього секретаря Хрущова та піонера Вовочку, Борис Іванович розпашіло сидів й розслаблено "по-батьківськи" слухав. З нього можна було писати портрет урківського "пахана" (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). БСРЖ, 423; СЖЗ, 78; ЯБМ, 145.
2. крим., тюр. Батько, ватажок злочинної групи. В одній страшнуватій антилюдяній обстановці, коли "маємо до діла... з високопосадовцями, що хизуються біографіями і нахилами "паханів", "злодіїв у законі"" <...> якби спало комусь на думку повторити давнє "з ким ви, майстри літератури?", зайвим було б запитувати про це Є. Плужника (ЛУ, 1.04.1999); БСРЖ, 423; СЖЗ, 78; ТСРОЖ, 146; ЯБМ, 145.
3. інтел., журн.; ірон. Можновладець; авторитетна посадова особа. Світовий "пахан", імператор константинопольський, авторитет Олега, як Великого князя Київської Русі, признати не захотів <...> (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис); Ті, хто вважає себе "паханами" української політики й економіки, спіймали чергового облизня (УМ, 10.06.2000); - Ми взнали, наприклад, що наші пахани зі своїми патріотичними закликами - гімно <...>. Ми взнали, що кінцева зупинка червоного поїзди - це наші кістки <...> (І. Бондар-Терещенко, Люна Росса); // зневажл. Політичний можновладець, чия діяльність оцінюється як злочинна. Скромний працівник прокуреної редакції <...> міг <...> жбурляти стріли-інвективи в "бородку клінушком", у вусату пику Пахана й відвислу щелепу Ілліча Другого (О. Яровий, Чекання несподіванки); Можновладці втратили відчуття реальності. Повернення до минулого. Присяги на в
4. мн. пахани, -ів. мол. Батьки. БСРЖ, 423; ПСУМС, 51.
5. муз. Великий барабан. Цеацура.
■ З офенської мови, де па(о) хан - хазяїн, власник будинку - етимологічно пов'язане із словом пахарь. Грачев, Мокиенко, 133.