ПАРАША
(-і) ж.
1. крим., тюр. Посуда для нечистот у камері. СЖЗ, 78; ЯБМ, 2, 139.
2. крим. Відхоже місце. [Пророк Микола:] <...> Я б краще пєтухом / Ламбаду танцював би на параші! (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу); Олігархове місце біля "параші" (УМ, 20.04.2001). СЖЗ, 78; ЯБМ, 139.
■ Від давньоєвр. Parashá - судова справа, стаття.
3. крим., тюр. Плітки, брехливі чутки. Хто його знає, чи це просто материнські почуття, чи, може, хтось, наслухавшись різних параш, так подає їй, але як її розважити, я не знаю<...> (І. Світличний, Голос доби). БСРЖ, 419. СЖЗ, 78; ЯБМ, 139.
♦ Параша гуляє (ходить). Ходять брехливі чутки. Ходить "параша", що завтра рішили вивезти і нас, - сказав Гринь (А. Шевченко, Чорний човен неволі). СЖЗ, 78; БСРЖ, 419.
Парашу гнати. Брехати, обманювати. БСРЖ, 419; СЖЗ, 78. Розпустити парашу. Поширити наклеп, неправдиві чутки. СЖЗ, 90.