ОБЛАМУВАТИ
(-ую, -уєш) недок., кого; мол.
1. несхвальн. Завдавати комусь неприємних емоцій, дискомфорту; розчаровувати когось. Він постійно обламує гостей своєю поведінкою (Запис 1996 р.). БСРЖ, 389.
2. Висміювати, давати словесну відсіч комусь. Якби ця історія тривала якихось сторінок двадцять <...> та її читали чи розповідали у товаристві друзів, всі б давно знудилися і почали "обламувати" занудного промовця (Книжник, 2001, № 19).