Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М [Н] О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
НАТУРА
(-и) ж.
♦ В натурі, жрм, крим. 1) у функції вставного слова. Справді. В натурі, уматово! (МТ, 1999, № 16); - Я можу й горілку, до іноземних лікерів не привчена, в натурі, - буркнула Настя... (М. Омельченко, Свято біди); 2) у знач. вигуку. Вираження неґативних емоцій. <...> нехай оближуться гелуни, в натурі, розбий їх паралічем (Є. Пашковський, Безодня).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НАТУРА


матиме такий вигляд: Що таке НАТУРА