Словар українського сленгу
НАКАТЕЛЛО
невідм., ч.; мол.; жарт. Друг, з яким разом пиячать. ПСУМС, 47.
■ Див. «накотити».
невідм., ч.; мол.; жарт. Друг, з яким разом пиячать. ПСУМС, 47.
■ Див. «накотити».
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НАКАТЕЛЛО
матиме такий вигляд: Що таке НАКАТЕЛЛО
матиме такий вигляд: НАКАТЕЛЛО
матиме такий вигляд: Що таке НАКАТЕЛЛО