Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л [М] Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
МУДОДЗВІН
(-дзвона) ч.; крим., жрм; несхвальн. Людина, схильна до довгих, беззмістовних розмов; пустодзвін. Панас [Мирний] - мудодзвін, Борис [Грінченко] - буквоїд (Ю. Андрухович, Bad company); - Гей, заткайтесь, мудодзвони! Усі слухають! - перекриваючи баритоном шум дощу і ревище пивбару виголошує один із присутніх священиків (Ю. Андрухович, Московіада). ЯБМ, 2, 43.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МУДОДЗВІН


матиме такий вигляд: Що таке МУДОДЗВІН