Словар українського сленгу
МОЧАЛКА
(-и) ж.
1. мол., крим. Коханка, подруга. Краля, до речі, нічого проти не мала. Круглий у принципі крутіший за Стрільця, вона вже встигла порівняти, зачепитися б за нього, тільки ж прожене через тиждень, у нього таких мочалок навалом, а їй куди? (А. Кокотюха, Останній раз). БСРЖ, 359; ПСУМС, 45; СЖЗ, 68; ЯБМ, 2, 42.
2. крим., мол. Дівчина легкої поведінки. БСРЖ, 359. // мол.; зневажл. Неохайна дівчина, яка виглядає вульґарно. <...> таким чином, це, безумовна мочалка з вічно обдертими колінами й подряпаними литками, з обгризеними нігтями, неодноразово тятими венами і невблаганно жовкнучими старими синцями на вутлих стегнах (Ю. Андрухович, Мальборк і хрестоносці).
3. крим. Повія. БСРЖ, 359; СЖЗ, 68; ЯБМ, 2, 42.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МОЧАЛКА


матиме такий вигляд: Що таке МОЧАЛКА