Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л [М] Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
МЕНТУРА
(-и) ж.; мол.; зневажл.
1. Міліцейський відділок; будь-яка установа правоохоронних органів. БСРЖ, 346.
2. збірн. Міліціонери. Вісім джипів посеред дороги, два вже горять, а бики з-за машин смалять, як дурні... І по фіг їм яка ментура чи омон!.. (Л. Кононович, Кінець світу...). БСРЖ, 346.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МЕНТУРА


матиме такий вигляд: Що таке МЕНТУРА