Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л [М] Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
МАРУХА
(-и) ж.
1. крим. Дружина злодія. СЖЗ, 64.
2. крим., жрм. Коханка. Шурка Кукса раптово пригадав, що в тому районі, де жила його остання маруха на Подолі, розбирають старі будинки і там цілком можуть лишитися якісь поганенькі двері (В. Шевчук, Місяцева зозулька...). СЖЗ, 64.
■ Від нім. Mahre - шкапа.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: МАРУХА


матиме такий вигляд: Що таке МАРУХА