Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К [Л] М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ЛОКАТОР
(-а) ч., частіше мн. локатори, -ів; мол., крим.; жарт. Вухо. [Староста] інформує вищі інстанції про студентський рух з детальним описом усіх матюків, скабрезностей та еротичних фантазій, які вона почула краєм локатора <...> (Синопсис станіславський необов'язковий). БСРЖ, 319; СЖЗ, 61; ЯБМ, 1, 515.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЛОКАТОР


матиме такий вигляд: Що таке ЛОКАТОР