Словар українського сленгу
ЛАЖАВИЙ
(-а, -е) жрм. Про людину, схильну до обману, ненадійну. Валентина з докором глипнула на свою лажаву подругу (Б. Жолдак, Спокуси). СЖЗ, 58.
■ Див. «лажати»1.
(-а, -е) жрм. Про людину, схильну до обману, ненадійну. Валентина з докором глипнула на свою лажаву подругу (Б. Жолдак, Спокуси). СЖЗ, 58.
■ Див. «лажати»1.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ЛАЖАВИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ЛАЖАВИЙ
матиме такий вигляд: ЛАЖАВИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ЛАЖАВИЙ