Словар українського сленгу
КУМПОЛ
(-а) ч.
1. крим., жрм. Голова.
Дати по кумполу, кому. Ударить когось по голові. А ти, мать твою, куди ліз?! - закричав він щосили. - Такими мало вас вішати! Жабовози прокляті! Андрія особливо образило оте "жабовози". Дати б монтировкою по кумполу, щоб знав, як перед собою дивитись (А. Дімаров, Містечкові історії). БСРЖ, 301; СЖЗ, 58; ЯБМ, 1, 486.
♦ Погладити по кумполу, крим. Те саме. СЖЗ, 81 // мол. Лоб. ПСУМС, 39.
■ З їдиш: kepel, контаміноване з купола. Горбач 1966, 25.
2. мол. Лоб. ПСУМС, 39.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КУМПОЛ


матиме такий вигляд: Що таке КУМПОЛ