КУМАРНИЙ
(-а, -е)
1. нарк. Який перебуває у стані абстинентного синдрому. БСРЖ, 301; ЯБМ, 1, 485.
2. мол. Млявий, флегматичний. <...> вогкість в помешканнях - / кому це може сподобатись / хіба що який-небудь кумарний працівник / міністерства шляхів сполучення навіть / не вникаючи що саме сполучають шляхи / його міністерства <...> виходить в сльотавий світанок на першу платформу<...> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Ти якийсь сьогодні кумарний (Запис 2001 р.).