Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КРУТО
1. присл.; мол.; схвальн. Найвищою мірою, дуже сильно. Круто почав тусуватися. БСРЖ, 295; ТСРОЖ, 85
2. присл.; мол., жрм; несхвальн. Зухвало, нахабно (про поведінку). Вирвавшись із лабет соціалістичного табору, пострадянська людина в особі її найпідприємливіших екземплярів почала вибудовувати структури з таким відверто кримінальним забарвленням, поводити себе так "круто", що колишні часи видавалися ледь не райськими (С. Грабовський, Ментальність шпани). ТСРОЖ, 85
3. присл. мол.; схвальн. Дуже добре. Круто розслабилися.
4. присл. Неординарно, ориґінально. Кандидат богослов'я - це звучить круто (УМ, 12.10.1999). БСРЖ, 295.
5. у знач. вигуку; мол.; Вираження захоплення, захвату чимось неординарним, незвичним, що виходить за межі норми. - Круто! - захоплено вигукнула дівчина. - А мені такі [документи] зробиш? (С. Бортніков, Чистильник); Круто, - подумав Мальчик, заворожений процесією, - мене так ховати не будуть (В. Даниленко, Кієвскій мальчик).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КРУТО


матиме такий вигляд: Що таке КРУТО