Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КРИСА
(-и) ж.
1. тюр., крим., мол. Людина, яка краде у своїх. БСРЖ, 296; ПСУМС, 38; ЯБМ, 1, 479.
2. мол., жрм. Особа жіночої статі з неприємним характером і неприваблива зовні. Ну й крису він закадрив! (Запис 2000 р.). Югановы, 117.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КРИСА


матиме такий вигляд: Що таке КРИСА