КОСИТИ
(-шу, -сиш) недок.
1. (від чого, що); мол. Ухилятися від чого-небудь (як правило, від служби в армії). Косити армію.
2. що; шк. Прогулювати уроки. Косити хімію.
3. під кого; мол. Наслідувати когось, намагатись бути схожим на когось. - Не нервуй, коси під дурника й поменше балакай (В. Врублевський, Замах на генсека); Імітація - це не просто підробка чи фальшивка. Це - коли сірість "косить" під яскравий талант (Є. Кононенко, Імітація); "Косити" під арійця я не збираюся (С. Бортніков, Чистильник); <...> кожен з нас - вродливий, розумний та унікальний. І коли ми намагаємося під когось "косити", це тільки шкодить (ВЗ, 10.07.2001). БСРЖ, 283; ПСУМС, 37.
4. (під кого, на що); мол., крим. Удавати хворого; симулювати щось. Косити під шизофреніка. Косити на ангіну. БСРЖ, 283; СЖЗ, 56; ЯБМ, 1, 462.
♦ Косити на вольтонутого, крим. Удавати з себе психічно хворого, божевільного. СЖЗ, 56; ЯБМ, 1, 462. крим. Спекулювати. БСРЖ, 283; СЖЗ, 56.