КОМУНЯКА
(-и) ч.; жрм; зневажл. Комуніст; прибічник комуністичної ідеї. Кореспондентка з радіо запально пояснювала гостям з-за кордону, хто з усієї компанії нормальний українець, а хто прихований комуняка (А. Кокотюха, Стан війни); Виконання <...> сільських приписів значно важливіше для її героїнь, аніж присутність "червоної гадини". Перше [значення цього припису] пов'язане з "комуняками", котрі винищують кращих краян і ґвалтують землю (Книжник, 2001, № 21).
♦ Комуняку на гілляку, жрм. Заклик до знищення комуністів. Похапцем нап'явши козацькі вуса і вишиванки, вони найгучніше гриміли на численних мітингах і злуках: "комуняку на гілляку", про всяк поховавши партквитки в надійних загашниках (Б. Олійник, Хто нами править?). БСРЖ, 273; ТСРЯ, 314.