КОЛОТИСЯ
(-люся, -лешся) недок.; крим.
1. Давати показання (на слідстві, суді). <...> якщо ми [міліціонери] натиснули на "об'єкт" і той почав "колотись", то в разі потужнішого тиску він розколеться ще більше (А. Кудін, Як вижити у в'язниці). ЯБМ, 1, 448.
2. мол. Признаватися в чомусь. - Коліться, в чому річ! Поки я по пляшку ходив, щось сталося? (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 271.
3. нарк., мол. Уводити наркотики в організм за допомогою шприца. БСРЖ, 271.