Словар українського сленгу
КОБИЛА
(-и) ж.
1. крим,, мол. Огрядна дівчина або жінка. Учора в Надьки, у "кобили", / Подорожчав знову самогон (П. Вольвач, Марґінес). ПСУМС, 34; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 437.
2. мол.; зневажл. Дівчина. - Дети підчепив цю рябу кобилу? - спитав він <...> (В. Шкляр, Елементал). БСРЖ, 264.
3. нарк. Шприц для ін'єкції наркотиків. БСРЖ, 264; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 437.
♦ Поцілуй кобилу в тріщину, мол.; вульґ. Неввічлива відмова щось зробити. ПСУМС, 70.
(-и) ж.
1. крим,, мол. Огрядна дівчина або жінка. Учора в Надьки, у "кобили", / Подорожчав знову самогон (П. Вольвач, Марґінес). ПСУМС, 34; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 437.
2. мол.; зневажл. Дівчина. - Дети підчепив цю рябу кобилу? - спитав він <...> (В. Шкляр, Елементал). БСРЖ, 264.
3. нарк. Шприц для ін'єкції наркотиків. БСРЖ, 264; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 437.
♦ Поцілуй кобилу в тріщину, мол.; вульґ. Неввічлива відмова щось зробити. ПСУМС, 70.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КОБИЛА
матиме такий вигляд: Що таке КОБИЛА
матиме такий вигляд: КОБИЛА
матиме такий вигляд: Що таке КОБИЛА