Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КНУР
(-а) ч.; жрм; зневажл., презирл. Сексуально стурбований чоловік середніх років, схильний до зваблювання, адюльтеру і т. ін.
♦ Кнур ефіопський. Те саме. <...> подасть твоя на аліментники і припаяють за невиплату строк; розпозіхається і мовчить, кнур ефіопський <...> (Є. Пашковський, Безодня).
■ Пор. у бурс.-сем. арґо кнур - сутинер.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КНУР


матиме такий вигляд: Що таке КНУР