Словар українського сленгу
КЛЬОВО
присл.; безос.-предик.; крим., мол.; схвальн. Добре, чудово. Кльово вчора було. БСРЖ, 261; СЖЗ, 54 // у знач. вигуку. - Ух, кльово, я такої [пісні] ще не чував, - сказав Вітько (М. Омельченко, Свято біди).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КЛЬОВО


матиме такий вигляд: Що таке КЛЬОВО