КЛЬОВИЙ
(-а, -е) крим., мол.; схвальн. Гарний, прекрасний. Дякую, сніданок був кльовий (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера); - Телефон довіри, нова штука. Дуже кльова (А. Кокотюха, Тупик для втікача); <...> а потім, у нормальних уже, та що нормальних, у, вважай, кльових, зо всіма американськими вигодами умовах, показалося - нніт, не від того, - відчуття тим більш неясне, що він же був такий клінічний чистюк... (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу). БСРЖ, 260; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 430.
■ З новогрецьк. χαλά - добре, гарно; слово у формі клевий було поширене в укр. арґо XIX ст.