Словар українського сленгу
КЛИКУХА
(-и) ж.; крим., мол. Прізвисько; кличка. - Дівчата, в неї ж сократівський лобок, - реготнулася Томка, й Олена сполотніла. Що це може приліпитися на кликуху (Б. Жолдак, Топінамбур, сину); <...> а потім з'ясовується, що той кохасик-пупсик з іграшковою кликухою перемежовує передчасні полюції канапкою з салом (ПіК, 2002, № 25-26). БСРЖ, 261; ПСУМС, 34; СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 432.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КЛИКУХА


матиме такий вигляд: Що таке КЛИКУХА