КЛАВА
(-и) ж.; мол.
1. Жінка, яка торгує самогонкою. ПСУМС, 33.
2. жарт.-ірон. Дівчина, молода жінка. Він прийшов із своєю клавою (Запис 1997 р.); // Дівчина, жінка для задоволення сексуальних потреб.
♦ Як Клава, жрм. 1) Пуста, пришелепувата, дурнувата жінка. 2) Негарно одягнена жінка. ФССГД, 123.
3. комп. Комп'ютерна клавіятура.
♦ Давити клаву. Працювати за комп'ютером. КСМС.