Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КІНЬ
(коня)
1. крим. Трамвай. БСРЖ, 277; СЖЗ, 53.
2. крим.; тюр. Вудочка із запискою, що передається в камеру. Одному [з колишніх "пацанів"] він, надсилаючи "коня" (так зеки називають нелегальне пересилання листів на волю), радить <...> (ВЗ, 5.09.2002). БСРЖ, 277; СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 456.
3. мол. Людина, яка вміє розсмішити інших.
♦ Двинути коні, мол.; жарт. Померти. ПСУМС, 36.
Кінь педальний, мол. Дурна, шкідлива людина. Задля досягнення всіх можливих гараздів "кінь" має бути таки Конем, а не "конем педальним" (ПіК, 2002, № 47-48). ПСУМС, 51.
Мочити коні, мол.; жарт. Жартувати; сміятися. ПСУМС, 36.
Прив'язати коня, мол.; жарт. Справити малу нужду. БСРЖ, 277; ПСУМС, 57.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КІНЬ


матиме такий вигляд: Що таке КІНЬ