Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КИРЯТИ , КІРЯТИ
(-яю, -яєш) недок., (що); мол., крим. Пити спиртні напої; пиячити. За столом сидять: хазяїн котєльної Вєніамін, якого друзі лагідно звуть Вєніком, і його друзі Шурон, Йонатан, Вареник і Туз, і апетитно киряють самогонку <...> (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу); [Щукін:] Сидиш собі в болоті із блядями / Та ящиком горілки, кіряєш, як мудак <...> (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 256; ПСУМС, 33; ЯБМ, 1, 427.
■ З новогрецьк. χερυω) - лити вино, пригощати; слово уживалось в укр. арґо XIX ст.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КИРЯТИ , КІРЯТИ


матиме такий вигляд: Що таке КИРЯТИ , КІРЯТИ