Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КИДАЛА
(-и) ч.; крим.; мол. Шахрай, який при продажу або покупці обманом отримує велику суму грошей. <...> за моїми спостереженнями, детектив для особливих доручень живе не довше, ніж звичайнісінький собі кидала чи професійний мордоворот, себто п'ять років, не більше (Л. Кононович, Мертва грамота); <...> дах у "кидал" надійний. Простим грішним міліціонерам ці "кидали" не по зубам (УМ, 14.08.2001.); Валютний кидала. БСРЖ, 253; ЯБМ, 1, 423.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КИДАЛА


матиме такий вигляд: Що таке КИДАЛА