Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КЕРБЕЛ
(-а) ч., частіше мн. кербели, -ів; жрм; заст. Радянські рублі (карбованці). Алік відбивався не на жарт, волаючи, що віддав за нього [піджак] на "тучі" сто кербелів і береже на смерть (В. Тарнавський, Древо життя).
■ З їдиш: kerbel Горбач 1966, 25. Слово уживалося в бурс.-сем. арґо.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КЕРБЕЛ


матиме такий вигляд: Що таке КЕРБЕЛ