Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КЕНТ
(-а) ч.
1. мол. Чоловік, хлопець. І він саме мені назустріч ще з якимсь кентом, поводячи каламутними сірими очима і вочевидь жадаючи похмілля (Ю. Покальчук, Те, що на споді); Не в футболі - а просто на вокзалі - один кент іншому за цигаркою щось не так відповів - той влупив йому чоботом в живіт, як з одинадцятиметрового (Б. Жолдак, Бог буває). ПСУМС, 32.
2. крим., мол. Друг, приятель. БСРЖ, 251; СЖЗ, 52; ЯБМ, 1, 421.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КЕНТ


матиме такий вигляд: Що таке КЕНТ