КАЙФ
(-у) ч.
1. мол., крим. Задоволення, насолода, будь-які приємні емоції від чогось. <...> не забудь придбати квиток на вечір поезії, інакше не отримаєш свого кайфу від мого чоловіка <...> (Ю. Андрухович, Рекреації); Бігав на пари, писав книжки, хотів слави, хотів кайфу, дружби і море всього. А життя проминало (Р. Кухарук, Любити хлопчика); Я все роблю тільки для того, аби отримувати кайф (Л. Подерв'янський: УМ, 8.05.2001); Кайф - на землі, а в раю - блаженство (ЛУ, 8.06.2000). БСРЖ, 237; ЯБМ, 1, 403.
■ З араб. або тур. "бездіяльність, відпочинок" (за турецьким звичаєм при палінні тютюну) (Фасмер). Елистратов, 211.
♦ Жити в кайф, мол. Жити, отримуючи насолоду, задоволення. Марина просто живе і живе в кайф. Аж слинка тече (Книжник, 2001, № 13); Хтось зупиняється в мене за спиною і шепоче мені на вухо: - Живи в кайф. Це просто, Даниле. Не кремпуйся (В. Канюс, Сентиментальний блюз).
Ламати / поламати (зламати, зірвати) кайф кому; крим., мол. Псувати / зіпсувати комусь гарний настрій, завадити отримати задоволення від чогось. Обмежимось у переказуванні сюжету, аби не "ламати кайфу" потенційним читачам (УМ, 18.08.2001); Тільки не купуйте піратські диски - весь кайф собі поламаєте (УМ, 30.01.2001). БСРЖ, 237; СЖЗ, 50.
Ловити / зловити (піймати) кайф від чого; мол. Отримувати / отримати задоволення від чогось, насолоджуватися чимсь. Я провів її до гуртожитку, і до півночі ми сиділи на лавочці під столітнім дубом і цілувалися, ловили кайф (В. Канюс, Сентиментальний блюз); Та ми тобі приведемо чи ту, чи іншу, яку захочеш, зловиш кайф і забудеш! ... Приводили, ловив кайф, але забути не міг! (Ю. Покальчук, Те, що на споді); - Мене дратує, - провадив Марат, - оця йолопська вдача українців... аби не мене! Аби лиш самому жерти й ловити кайф.. У нас на Кавказі одного зачеплять - усі підхопляться! <...> А вам хоч би що... посміхаєтесь, їздите на своїх дурнуватих автах, набиваєте пельки... (Л. Кононович, Я, зомбі); Та читач піймає кайф від оформлення: Бройгелеві людинки й будинки, жовтуватий, у гарному розумінні, папір, наче в манускриптах (Книжник, 2001, № 10). БСРЖ, 237.
У (в) кайф кому що; схвальн. Приємно, приносить задоволення комусь. Секс у кайф лише тоді, коли його прагнуть дві (або три - як у нашому випадку) сторони (С. Бортніков, Чистильник-2); Хоча б в думках, хлопчиськом-лелем, / Приємно кочувати в твоїх снах Це навіть тішить неймовірно, / Мені кайф - тобі все рівно (Р. Малко, Шкіци); <...> а їм в кайф сотати нить ниття <...> (В. Цибулько, Майн кайф). БСРЖ, 237.
2. мол. Про явище, яке заслуговує високої оцінки. Який усе-таки кайф бути спаленим за те, що жив, як сам того хотів (В. Стах: Тексти). БСРЖ, 237
3. нарк. Стан наркотичної ейфорії. БСРЖ, 237; СЖЗ, 50; ЯБМ, 1, 402.
4. у знач. збірн.; нарк. Наркотики, наркотичні речовини. До третього курсу половина "сідає" на більш серйозний "кайф". Там я продавав не менше 20 склянок щодня, а клієнти прямо на місці той "план" і споживали (ПіК, 2001, № 12); Суд тоді продемонстрував завидну гуманність, покаравши постачальницю кайфу незначним позбавленням волі умовно (УМ, 3.02.2000); Благословенний зеківський "кейф" розкрив перед Степаном теплі лабіринти, і він неспішно ходив там <...> (А. Шевчук, Чорний човен неволі). БСРЖ, 237, ЯБМ, 1, 402.
5. мол. Алкогольні напої.
♦ Бичий кайф, мол. Горілка. Взагалі, алкоголь, як говорить один мій знайомий, бичий кайф. Горілка занадто фізіологічна, тому варто уникати її вживання (Ґіґієна, 1999, № 3). БСРЖ, 237.
6. у знач. вигуку; мол. Вираження будь-якої позитивної емоції. - А я при чому? - Коваль зробив ще ковток і блаженно прижмурився. - Ка-айф! (А. Кокотюха, Стан війни).
7. у знач. частки. Чудово, нехай буде так; добре. А я кажу, що Валя білети наперед дістала, і ми їх на пляжі виучимо, кайф? (Б. Жолдак, Спокуси).