Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
КАЇН
(-а) ч.; крим., мол. Особа, яка скуповує крадені речі. БСРЖ, 237; ПСУМС, 30; ЯБМ, 1, 402.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КАЇН


матиме такий вигляд: Що таке КАЇН