Словар українського сленгу
КАЗЕНКА
(-и) ж.; жрм. Горілка державного розливу. Живі сідали за стіл разом з мертвими, пили казенку і самогон, їли гарячу картоплю з салом, передавали одне одному миски з огірками й капустою, голубцями й пиріжками (Є. Кононенко, Зрада); <...> а уже у Трипіллі так його казенкою у буфеті на причалі накантував, що, як підійшов катер, довелося матроса просить, аби допоміг партійного секретаря у катер занести (В. Дрозд, Життя як життя). ЯБМ, 1, 402.
(-и) ж.; жрм. Горілка державного розливу. Живі сідали за стіл разом з мертвими, пили казенку і самогон, їли гарячу картоплю з салом, передавали одне одному миски з огірками й капустою, голубцями й пиріжками (Є. Кононенко, Зрада); <...> а уже у Трипіллі так його казенкою у буфеті на причалі накантував, що, як підійшов катер, довелося матроса просить, аби допоміг партійного секретаря у катер занести (В. Дрозд, Життя як життя). ЯБМ, 1, 402.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КАЗЕНКА
матиме такий вигляд: Що таке КАЗЕНКА
матиме такий вигляд: КАЗЕНКА
матиме такий вигляд: Що таке КАЗЕНКА