Словар українського сленгу
ЗОНА
(-и) ж.; крим., тюр., міл. Виправно-трудова установа; територія, на якій розташована ВТУ. БСРЖ, 228; СЖЗ, 48; ЯБМ, 1, 382.
Зону топтати, жрм. Бути у в'язниці, сидіти в тюрмі. ФССГД, 107.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗОНА


матиме такий вигляд: Що таке ЗОНА