ЗДАТИ
(здам, здаси) док.
1. кого; жрм. Зрадити, видати когось. Міністр глухо застогнав від спомину, як чекав кари Божої тоді, коли вдруге, вже свідомо повторив подвиг Павлика Морозова - "здав" батька офіційно, у письмовій формі відрікшись від нього як від ворога народу, колишнього бандерівця, що боровся проти встановлення в рідних Карпатах рідної радянської влади (Г. Тарасюк, Стежкою вгору...); Підлітки, у свою чергу, "здали" "наставника" - у минулому особливо небезпечного рецидивіста (УМ, 15.03.2001). БСРЖ, 530.
♦ Здати на гурт кого, мол.; ірон.-зневажл. Примусити жінку до групового сексу з кількома чоловіками. Бурмило хоче її заманити на хазу й "здати на гурт" <...> (В. Врублевський, Замах на генсека).