Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ЗАНАЧКА
(-и) ж.
1. крим., мол. Приховані від когось гроші чи дорогоцінності. "Як ти хочеш, а давай заначку, хоч на півлітру, інакше хлопці, сказали, не вийдуть на берег..." (В. Дрозд, Життя як життя). БСРЖ, 206; ЯБМ, 1, 358.
2. мол. Щось приховане про запас. [Таня:] Кожна нормальна родина має маленьку заначку (В. Діброва, Поетика застілля). БСРЖ, 206.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗАНАЧКА


матиме такий вигляд: Що таке ЗАНАЧКА