Словар українського сленгу
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж [З] І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ЗАЛУПА
(-и) ж.
1. мол.; крим.; згруб. Крайня плоть чоловічого статевого органа. [Микола Гнатович (мрійливо):] От у Панаса Іванового залупа була, як макагон, їй-бо, не брешу! (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 203; ЯБМ, 1, 355.
2. жрм, крим.; лайл. Звернення до людини. БСРЖ, 203.
3. крим.; презирл. Ненадійна людина. ЯБМ, 1, 355.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ЗАЛУПА


матиме такий вигляд: Що таке ЗАЛУПА