ЗАВИСАТИ
(-аю, -аєш) недок.
1. де; мол. Залишатися де-небудь протягом певного часу. Якщо однієї пори можна проводити [дозвілля] в барах і кафе на свіжому повітрі, прогрітому сонцем, то з приходом іншого сезону доводиться перебиратися в закриті, накурені приміщення, зависати в когось на хаті (Синопсис станіславський необов'язковий); З'явився навіть специфічний тип богеми, яка постійно "зависає" на каві (Т. Даниленко, Алкоголь і кава...). БСРЖ, 191; ПСУМС, 25.
2. несхвальн. Байдикувати, нічого не робити. * Образно. <...> вона виїжджає з міста її телефон зависа (С. Жадан, Балади про війну і відбудову). БСРЖ, 191.