ЗАБИТИ
(-б'ю, -б'єш) док.
1. крим. Зайняти чергу або місце де-небудь. БСРЖ, 188; СЖЗ, 41; ЯБМ, 1, 324.
2. на що, на кого; мол. Порвати з кимсь, відмовитись від чогось; збайдужіти до чогось, когось. Абсолютно не цікавиться літературою за університетською програмою. Корочє, забив на науку конкретно (Синопсис станіславський необов'язковий); <...> лукаві діти в цю лиху годину <...> забили на духовність і борню <...> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Про гірників знову забули і вони "забили" на свої забої (УМ, 16.02.1999); Я не знаю, шо маю туги від всіх від вас, Бо ті, шо мають всьо, то вже забили на нас (із пісні гурту "Скрябін"). БСРЖ, 188; ПСУМС, 25.
♦ Болт забити (покласти) на кого, на що. 1) Поставитись до чогось байдуже. <...> і робіть собі що хочете, бо я болт забив на сновидіння ... (Л. Дереш, Культ). 2) Рішуче покінчити з чимсь, перестати займатись чимось. Друзі запевняли Славка, що це - вірняк і підбивали "забити болт на ІТР" та державну службу. Щоб, нарешті, працювати на себе. Руками, біля землі, на повітрі (В. Діброва, Збіговиська).