Словар українського сленгу
ДУРКА
(-и) ж.
1. мол.; жрм. Психіятрична лікарня. [Клава:] Та його ж у дурку треба! (Н. Ворожбит, Житіє простих); У дурці шизофреники їдять вареники (В. Недоступ: Пропала грамота); Тут за "три акорди" гинули та сиділи по "дурках" вже по-справжньому (ПіК, 1999, № 35). ПСУМС, 24.
2. мол. Божевілля. Так, коли твір уже ледь не волає про свою детективність, метафізику чи й просто "дурку", головний герой спокійнісінько жиріє собі (Книжник, 2001, № 18). ПСУМС, 24.
3. крим. Жіноча сумка. БСРЖ, 172; СЖЗ, 38; ЯБМ, 1, 297.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ДУРКА


матиме такий вигляд: Що таке ДУРКА