ДРАЙВ
(-у) ч.
1. муз. Особливе звучання, емоційна насиченість, внутрішня напруга музичної композиції. [У мові металістів] драйв (англ. "енергія") вживається на позначення музичної енергетики (Н. Шовгун, Формування українського...). БСРЖ, 166; ПСУМС, 23.
2. жрм. Почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення; велика емоційна напруга. Напевно, це великий драйв - звести храм за свої гроші (Книжник, 2001, № 18); От часи ж були! Стільки оптимізму, стільки надій на драйв і декласований відчай, на автентику першоспіву, на аморальність першотворення... (Книжник, 2001, № 16). * Образно. <...> писання в порожнечу / країна з аграрним драйвом <...> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову).
♦ Важкий драйв, комп. Жорсткий диск. БСРЖ, 166; Синишин, 25.