Словар українського сленгу
ДОСТОЄВСЬКИЙ
(-ого) ч.
1. мол.; ірон., несхвальн. Людина, яка набридає комусь. БСРЖ, 165. // муз. Людина, яка набридає музикантам похвалами або доганами. ПСУМС, 23.
(-ого) ч.
1. мол.; ірон., несхвальн. Людина, яка набридає комусь. БСРЖ, 165. // муз. Людина, яка набридає музикантам похвалами або доганами. ПСУМС, 23.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ДОСТОЄВСЬКИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ДОСТОЄВСЬКИЙ
матиме такий вигляд: ДОСТОЄВСЬКИЙ
матиме такий вигляд: Що таке ДОСТОЄВСЬКИЙ