Словар українського сленгу
ДОДІК
(-а) ч.; мол.; зневажл. Самовдоволена людина; франт, фертик. Я взагалі на таких додіків завжди плювати хотіла! Що з нього за чоловік - того й тільки, що штани носить (Ю. Покальчук, Те, що на споді). ПСУМС, 22.
(-а) ч.; мол.; зневажл. Самовдоволена людина; франт, фертик. Я взагалі на таких додіків завжди плювати хотіла! Що з нього за чоловік - того й тільки, що штани носить (Ю. Покальчук, Те, що на споді). ПСУМС, 22.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ДОДІК
матиме такий вигляд: Що таке ДОДІК
матиме такий вигляд: ДОДІК
матиме такий вигляд: Що таке ДОДІК