ГУБА
1
(-и) ж.
♦ Губу підкотити, жрм. Не мріяти про нездійсненне, неможливе. ФССГД, 78.
Губу (губи) розкатати, жрм. 1) Багато хотіти, та нічого не мати. 2) Сварити, лаяти. - Ну й губу розкатала! Аж заходиться. ФССГД, 78.
2
(-и) ж.
1. арм. Гауптвахта. <...> порівняно з нашою конотопською "губою", де колись прищакуватий лейтенант-суворовець примушував мене переганяти воду з калюжі в калюжу, прізон - це просто розкішний курорт на березі Середземного моря (В. Шкляр, Елементал). БСРЖ, 142.
2. тюр. Карцер, штрафний ізолятор. БСРЖ, 142; СЖЗ, 33; ЯБМ, 1, 249.