Словар українського сленгу
ГРУПОВУХА
(-и) ж.
1. мол. Те саме, що «групен-секс». [Віка:] У кожного свої зальоти. Може, їх груповуха заводить <...> (Н. Неждана. Той, що відчиняє двері); Сергій приходить о 8-й ранку додому після груповухи, падає на ліжко й засинає (Синопсис станіславський необов'язковий). БСРЖ, 142; ПСУМС, 19.
2. крим., жрм. Груповий злочин (як правило, зґвалтування). Наявність зброї плюс "груповуха" не дають шансів на звільнення по амністії (СМ, 19.11.1999). БСРЖ, 142; ТСРЯ, 184.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГРУПОВУХА


матиме такий вигляд: Що таке ГРУПОВУХА