Словар українського сленгу
А Б В [Г] Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я
ГРУЗИТИ
(гружу, грузиш) недок.
1. кого; мол.; несхвальн. Те саме, що «вантажити». Прохасько не "грузить" людей, він дає їм матеріал для роздумів <...>. (Книжник, 2002, № 1).
2. мол.; несхвальн. Вести порожні, беззмістовні розмови. БСРЖ, 141.
3. кому що; мол. Брехати, обдурювати когось. Грузив йому, грузив, бабки великі пообіцяв, горілку, коньяк, м'ясця собакам <...> (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 141.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГРУЗИТИ


матиме такий вигляд: Що таке ГРУЗИТИ