Словар українського сленгу
ГЛЮЧИТИ
(-чить) недок.
1. безос., кого; мол. Про появу легких галюцинацій під дією наркотику, хвороби чи втоми. Здалося, що побачила подружку, а то глючить (Запис 2001 р.). БСРЖ, 129; ПСУМС, 17.
2. комп. Працювати з перебоями (про програму). Взяти хоча б цю антологію, вражену бацилою постмодерності: для поданих у ній текстів створено цілу ОС (операційну систему), яка глючить набагато помітніше, ніж Windows 2000 (Книжник, 2001, № 8). * Образно. Чи можна загадати бажання, якщо сидиш між двома програмістами? - Можна! Тільки глючити буде (СМ, 23.03.2001). БСРЖ, 129.
■ Від англ. glitch - збій; давати збої.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГЛЮЧИТИ


матиме такий вигляд: Що таке ГЛЮЧИТИ