Словар українського сленгу
ГАЛЮН
(-а) ч., частіше мн. галюни, -ів; нарк., мол. Галюцинація. Ну, кажу собі, Льоша, допився ти до галюнів! Треба з цим зав'язувати! (В. Діброва, Збіговиська). БСРЖ, 121; ПСУМС, 17.
Галюни (глюки) пішли, жрм. Бачити, чого насправді не було. <...> ну да лікуйте, раз галюни пішли, всього страшно <...> (Є. Пашковський, Безодня). ФССГД, 50.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ГАЛЮН


матиме такий вигляд: Що таке ГАЛЮН